Please use this identifier to cite or link to this item:
http://hdl.handle.net/123456789/5007
Full metadata record
DC Field | Value | Language |
---|---|---|
dc.contributor.author | Аркушин, Г.Л. | - |
dc.date.accessioned | 2020-02-28T09:29:45Z | - |
dc.date.available | 2020-02-28T09:29:45Z | - |
dc.date.issued | 2016 | - |
dc.identifier.other | УДК 811.161.2’282.2’373.2(477.8) | - |
dc.identifier.uri | http://hdl.handle.net/123456789/5007 | - |
dc.description | Аркушин Г.Л. Вплив говіркового оточення на зооніми північно-західної України / Г.Л.Аркушин // Лінгвістика : зб. наук. пр. / За ред. проф. К. Д. Глуховцевої. - Старобільськ : ДЗ „ЛНУ імені Тараса Шевченка”, 2016. – № 1 (34). – С.5 - 12 | uk_UA |
dc.description.abstract | Оскільки в репертуарі селян здебільшого зооніми великих домашніх тварин ‒ коней, корів, кіз, овець, свиней і т. д., а також котів, собак, гусей, курей, а в репертуарі містян ‒ лише найменування домашніх песиків, котів, папуг, хом’ячків, акваріумних рибок та ін., то й кількісно сільські клички переважають над міськими, маючи інший репертуар. У статті простежено вплив говіркового оточення на клички тварин, що побутують у північно-західній частині України. Як відомо, на цій території поширені західно- і середньополіські та волинські говірки, тому в зоонімах відбиті їхні найтиповіші особливості. На побутуваннякличок найвідчутніше вплинули фонетичні риси говірки, зокрема у вокалізмі: а) вимова ненаголошеного [е] як [и]; б) наближення ненаголошеного [о] до [у]; в) заміна [а] на [е] після шиплячих та м’яких приголосних; г) уживання [и] та [у] в новозакритих складах на місці давнього *о, що відповідає сучасному літературному [і], та ін.;у консонантизмі: а) оглушення дзвінких приголосних в абсолютному кінці слова або перед наступними глухими; б) ствердіння [рʹ]; в) вимова [ги], [ки], [хи] як [г’і], [к’і], [х’і]; г) вимова [ф] як [хв] та ін. Виявлено також вплив на зооніми діалектного наголошення (ваконім Тве́рда, феліонім Ле́хкий, гіпонім Шви́дкий), морфологічних особливостей (ваконіми Мала́я, Молода́я і Стара́я, орнітонім Хі́трая) та словотвору (гіпонім Марйо́ха, орнітонім Гіндю́ кало). Досить часто лексичні діалектизми ставали твірними основами багатьох кличок, пор.: гіпонім Здракува́тий, кіноніми Воробе́ль і Бе́дрик, ваконіми Муті́лка і Тильба́та, феліонім Ма́цько, кунікулонім Ку́льша. Кличками стають також слова з дитячого лексикону (ваконім Бу́бка, феліонім Зю́ зя) та жаргонізми (кінонім Ті́па, феліоніми Паха́н і Шкет). За мотивацією та словотвором клички тварин найближчі до прізвиськ людей, зокрема знаходимо навіть спільні номени: ваконім Ця́ця ‒ прізвисько Ця́ця, гіпонім Білко́ ‒ прізвисько Білко́, кінонім Жук ‒ прізвисько Жук, кінонім Нік ‒ прізвисько Нік, феліонім Глу́шман ‒ прізвисько Глу́шман та багато ін. | uk_UA |
dc.language.iso | other | uk_UA |
dc.subject | зоонім | uk_UA |
dc.subject | фонетика | uk_UA |
dc.subject | твірна основа | uk_UA |
dc.subject | говіркове оточення | uk_UA |
dc.subject | різновиди діалектизмів | uk_UA |
dc.title | Вплив говіркового оточення на зооніми північно-західної України | uk_UA |
dc.type | Article | uk_UA |
Appears in Collections: | Статті |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.