Особливості відображення гендерного стереотипу та його вплив на мовну діяльність особистості

Abstract

В статті висвітлено поняття „гендерні стереотипи” у його тісному взаємозв’язку з гендерними відносинами. Досліджено витоки та еволюцію поняття „стереотип”, яке було введено в науку в 1922 році американським дослідником засобів масової інформації У. Ліппманом. Встановлено, що стереотипи поділяються на три групи (індивідуальні, групові та масові); мають певну модель поведінки відповідно до назви; певну програму дій відповідно до прийнятих уявлень та образів. Зміст стереотипів дозволяє розділити їх на дві категорії: стереотипи, які характеризують людей як членів певних груп (національних, соціальних, політичних), та стереотипи, які характеризують особистісні якості людей відповідно до їх поведінки, фізичних якостей, зовнішності. Наведено визначення поняття „гендерних стереотипів”, як стійких уявлень про відмінність між чоловіком і жінкою, про їх місце і роль у сім’ї й суспільстві, які характерні для певного суспільства у конкретний історичний період. Встановлено, що гендерні стереотипи виконують різні функції у соціально-культурному аспекті. Наведено найширшу класифікацію функцій гендерних стереотипів, яка була впроваджена у науковий обіг Людмилою Кім, і включає шість основних функцій стереотипів: стратифікуючу, комунікативну, когнітивну (пояснювальну), регулятивну, трансляційну та соціалізіційну. Гендерниі стереотипи поділяються на три групи (мужності та жіночності; ті, що пов’язані з закріпленням певних соціальних ролей; ті, що відображають відмінності між жінками та чоловіками у професійній сфері). В результаті дослідження з’ясовано, що існують фактори, які зумовлюють можливість і ефективність впливу гендерних стереотипів на мовну діяльність особистості (лінгвістичний, екстралінгвістичний, семіотичний, соціальний та когнітивний), а також розрізняють чотири види мовленнєвого впливу: соціальний, інформаційний, вольовий, оцінно- емоційний.