Постнекласична наука й перспективи розвитку університетської освіти

Abstract

У статті розглянуто особливості трансформації змісту, форм, методів сучасної університетської освіти в контексті постнекласичної раціональності та науки. Показано, що наука як форма суспільної свідомості історично в своєму розвитку пройшла три етапи: класичний, некласичний і постнекласичний. Класична наука передбачала елімінацію з процесу пізнання всього, що має будь-яке відношення до суб’єкта і виходила з того, що результати пізнання залежить виключно від властивостейоб’єкта. Некласична наука визнавала залежність результатів пізнання від засобів і процедур пізнавальної діяльності. Постнекласична наука вперше вводить у наукову картину світу людину і визнає вплив суб’єкта і його ціннісних установок на отримані наукові результати. Доведено, що постнекласична раціональність і постнекласична наука вже суттєво впливають на різні сфери соціального життя і, перш за все, на університетську освіту. В умовах постнекласичної реальності змінюється статус університету його місце в сучасному суспільстві, висуваються нові вимоги до цілепокладання в освітній діяльності. Змінюється характер взаємовідносин між учасниками педагогічного процесу, встановлюються «симетричні відносини», які забезпечують демократичний і рівноправний діалог між викладачами і студентами. Заперечується так звана «знанієва» модель університетської освіти і традиційні підходи до формування змісту освіти, повною мірою визнається пріоритетність активних, інтерактивних і творчих методів і форм навчання.