Антропонімікон латинського походження: сутність та застосування

Abstract

У статті охарактеризованосутність та особливості застосуванняантропоніміконів латинського походження. Антропоніміка виступає у ролі розділі ономастики, яка призначення для вивчення власних назв людей - антропоніміконів. Антропоніміка також застосовується в дослідженнях особливостей утворень антропонімів, основних принципів номінації людини, шляхів переходу апелятивів у форму антропонімів і навпаки, хронологічних найменувань людей, їхніх змін у часі, словотворення різних типів та видів антропонімів, функціональних особливостей різних антропонімів у мовах різних народів. Антропоніміку застосовують також у вирішенні практичних питань: правопису антропоніміконів, передачі їх іншою мовою тощо. З’ясовано, що під антропоніміконом варто розуміти значення одиничної власної назви або сукупності власних назв, які виступають у ролі ідентифікуючого фактору людини. У більш широкому вимірі дане поняття варто розуміти як ім'я будь-якої особистості. До антропоніміконів можна віднести ряд особових імен, імен по-батькові,прізвищ, прізвиськ, патронімів, матроні мів, андронімів та псевдонімів. Проаналізовано сутність та характеристику найбільш відомих антропоніміконів латинського походження.