З історії вивчення українських псевдонімів

Abstract

У статті розглянуто важливість псевдонімів як об’єктів наукового вивчення, здійснено аналіз основних наукових праць України, присвячених даній темі, та описано основні види і специфіки псевдонімів як антропонімічних термінів, що були виокремлені у межах раніше проведених досліджень. Праця містить основні відомості про антропоніміку як науку, що вивчає загалом і псевдоніми. Особові назви формуються у мовленнєвій системі різних країн різноманітними суспільними верствами на певних етапах та з огляду на різні передумови, задіюючи при цьому найрізноманітніші мовні засоби. Ця наукова сфера набуває характеру активного розвитку у радянські часи, що зумовлено зростанням інтересу до власних найменувань сусідніх етнокультур. В цей час з’являється велика кількість монографій, наукових збірників, матеріалів, що забезпечують симпозіуми та конференції, що стосуються ономастики міжнародного та національного масштабу. У роботі ми з’ясували, що псевдонімами можуть бути існуючі лексеми або новостворені. Виокремили та описали основні види псевдонімів, які превалюють в українських наукових розробках, такі як фіктонім, криптонім, титлонім, псевдогінім, фразеонім. Описали головні способи творення псевдонімів (сюди, крім дериваційних способів та субстантивації варто зарахувати і проксоніми, матроніми, нейтроніми, інкогнітоніми, астроніми, стигмоніми, ініціали, що використовуються швидше як позначки, а не як слова) та означили їх основний характер щодо сфери побутування (письменницькі, позивні, нікнейми, політичні, кримінальні).