Особливості творення агентивів із семантикою збірності в говірках закарпаття

Abstract

У статті послідовно розглянуто особливості творення збірних іменників агентивів, що охоплюють кілька словотвірних типів. Розглянуто випадки семантичних зрушень, розширення семантики похідних лексем, установлено зв’язок між семантичним полем вихідної і похідної лексем. Домінантною в досліджуваних говірках при творенні збірних назв є не власне кількісна, а емоційна, оцінна семантика. Серед дериватів виділяємо номени, що характеризують осіб і за внутрішніми, і за зовнішніми властивостями, а іноді за поєднанням різних якостей, що творять певний образ людини в уяві діалектоносіїв. Увагу зосереджено на вагомості дослідження оцінної семантики при формуванні збірної назви, розглянуто окремі випадки функціонування словотвірних синонімів, що різняться експресивно-емоційним забарвленням. У говірках Закарпаття збірні назви агентивів найпослідовніше творяться за допомогою ряду давніх суфіксів: -ств-о, -ин-а (-іня), -ня, -от-а, -івл-a, -ник, -ача (-яча), -й(а), -ій(а). Широкі паралелі словотворчих типів іменників з семантикою збірності простежуємо в лемківських, бойківських, покутсько-буковинських говірках. Розглянуті особливості функціонування агентивних назв із семантикою збірності свідчать про багатство семантичних відтінків досліджуваних номенів у межах різних словотвірних типів. Нами відстежено випадки відповідності кожному конотативному чи ситуативному значенню окремого словотвірного форманта збірності, чи окремої лексеми, а також полісемії в межах однієї лексеми. Спостереження показують, що в більш широкому діалектному континуумі суфікс збірності може поставати як виразник кількох конотичних значень. Відтінки конотативних значень знаходять своє вербальне вираження в словотвірних похідних з семантикою збірності. Констатуємо, що в діалектній мові розряд збірності відзначається набагато більшою різноманітністю, порівняно з літературною мовою. Подальші спостереження відкриють широкі можливості для аналізу функціонування категорії збірності і на матеріалі південно-західних говорів, і в континуумі української діалектної мови загалом.