Please use this identifier to cite or link to this item: http://hdl.handle.net/123456789/4401
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.authorЛяшчинская, В.-
dc.date.accessioned2019-12-04T11:31:59Z-
dc.date.available2019-12-04T11:31:59Z-
dc.date.issued2019-
dc.identifier.urihttp://hdl.handle.net/123456789/4401-
dc.descriptionЛяшчинская В. Сімволіка нажа і яе адлюстраванне ў фразеалагізмах беларускай мовы з кампанентам нож / В. Ляшчинская // Лінгвістика Луганського національного університету імені Тараса Шевченка : Педагогічні науки. - 2019. - №1 (40) Ч. 1. – С. 62-72uk_UA
dc.description.abstractСтаттю присвячено лінгвокультурологічному аналізові фразеологізмів з компонентом ніж, зафіксованих у білоруській мові. До завдань дослідження входило: визначити реєстр фразеологічних одиниць з компонентами-найменуваннями предметів побуту білорусів; виявити, які найменування побутових предметів обрано та які образи за допомогою їх створено. Об’єктом вивчення в межах пропонованої розвідки є фразеологічні одиниці (ФО) з компонентом ніж, а предметом – особливості оформлення й передачі змісту поняття ніж у фразеологічному фонді білоруської мови; символічне значення лексеми ніж, характерне ще в дофразеологічний період її існування; передача й роль виняткової культурної функції в складі фразеологізмів. Дослідження показало, що відбір і частотність використання компонента ніж при створенні образів фразеологізмів як вторинних одиниць мови зумовлені притаманною лексемі ніж роллю найменування символів – „ріжучий інструмент”, „зброя”, „ворожнеча”, „межа між життям і смертю”, „оберіг” , „смерть” і ін., упізнавані всіма носіями мови. Інтерпретація образних представлень, пов’язаних з ножем і його діями, спрямована у ФО насамперед на оцінку й характеристику людини, її дій, станів. ФО сприйняли та відбили характерну й притаманну символіку лексеми ніж, пройшли культурну інтерпретацію в предметно-речовому коді культури, знаки якого містять і доносять різні смисли, а фразеологізми з цим компонентом набувають функції еталонів, стереотипів і символів.uk_UA
dc.description.sponsorshipThe article is devoted to the linguoculturological analysis of phrasealagisms with the component of knife, fixed in the Belarusian language. The study showed that the selection and frequency of use of the component of knife while creating the images of phraseological units as secondary units of the language are determined by the role of the lexeme knife as a name of symbols – „cutting tool”, „weapon”, „enmity”, „a boundary between life and death”, „amulet”, „death”, etc., recognizable by all native speakers. The interpretation of the figurative representations connected with the knife and its actions in phraseological units aims primarily to assess and characterize the person, his actions and states. Phraseological units perceived and reflected the characteristic and inherent symbolism of the lexeme knife, passed cultural interpretation in the subject-thing code of culture, which signs contain and convey different meanings, and the phraseological units with this component acquired the functions of models, stereotypes and symbols.uk_UA
dc.language.isootheruk_UA
dc.publisherДЗ "ЛНУ імені Тараса Шевченка"uk_UA
dc.subjectкод культуриuk_UA
dc.subjectкомпонент ніжuk_UA
dc.subjectметафоризаціяuk_UA
dc.subjectобразuk_UA
dc.subjectсимволікаuk_UA
dc.subjectфразеологічна одиницяuk_UA
dc.titleСімволіка нажа і яе адлюстраванне ў фразеалагізмах беларускай мовы з кампанентам ножuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Appears in Collections:Статті

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Lieshchynska.pdf642.3 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.