Значення семантичного суб’єкта в складнопідрядному допустовому реченні

Abstract

У статті досліджено значення семантичного суб’єкта в складі односуб’єктного та двосуб’єктного допустового речення в українській науковій мові. Розглянуто семантичні функції суб’єктів цих речень, їхню комунікативну спрямованість та взаємозв’язок з іншими компонентами допустових речень. Урахування функцій суб’єкта, зумовлених змістовим виміром предиката, дозволяє виділити типові значення окремих моделей речення, які визначаємо як мінімально достатнє поєднання взаємозумовлених синтаксичних форм, що створює комунікативну одиницю з певним типовим значенням. Досліджено різні типи значень на матеріалі простого речення з одним суб’єктом і предикатом. Під час розгляду предикативного мінімуму речення з двома предикатами було встановлено поєднання двох типових значень у межах однієї семантичної структури. Відповідно в характеристиці одного суб’єкта з боку обох предикатів він виступатиме як двофункціональний. Опис семантичної структури допустового українського речення з двома предикатами та спільним суб’єктом, а також двома предикатами й двома суб’єктами на матеріалі української наукової мови ще не було здійснено, тому запропонований аналіз є першою спробою такого дослідження.