Теорія та практика громадянського виховання в епоху Античності

Abstract

У статті на основі аналізу наукових видань з історії педагогіки, соціальної педагогіки та філософії розглянуто основні теоретичні ідеї та запроваджену в практику систему античного громадянського виховання. Встановлено, що проблема цілеспрямованого виховання громадян та розв’язання протиріччя між інтересами індивіда й держави вперше почала цікавити саме античних мислителів. Завдяки зусиллям Сократа, Платона, Аристотеля, Цицерона та інших античних філософів, ідея громадянського виховання остаточно сформувалася і стала традиційною для всіх гуманітарних і суспільних наук. Показана роль та співвідношення впливу держави, сім’ї та шкіл різного типу у забезпеченні всебічного розвитку громадян Стародавньої Греції та Стародавнього Риму. Проаналізовано досвід використання різних засобів впливу на громадську думку вільнонародженого населення (театр, всенародні ігри, різноманітні видовища).