Становлення Британської колоніальної імперії в середині XVIII ст.

Abstract

Дисертацію присвячено комплексному вивченню процесу формування та реалізації колоніальної політики Лондона, яка призвела до становлення Британської колоніальної імперії в середині XVIII ст. На основі широкого кола джерел досліджено історичні передумови виникнення заокеанських інтересів Великої Британії та змін політики, що їх відстоювала. Простежено еволюцію колоніальної доктрини Лондона в період англофранцузького протистояння 1755–1763 рр., починаючи з перших зіткнень на морі та в колоніях під час прем’єрства герцога Ньюкасла з його традиційною стратегією боротьби за британські інтереси в Європі до перемін у зовнішній та колоніальній політиці, закладених У. Піттом та продовжених урядом Б’юта, які підтримували амбіції колоніальної зверхності британського істеблішменту. Проаналізовано, що підсумком протистояння, що вивчалось, стало не тільки значне розширення британських колоній у Північній Америці, Вест-Індії, Африці, Індії, а й установлення своєї домінантної позиції в колоніальній системі європейських держав та зміна політики Лондона стосовно заокеанських володінь, які з того часу стали відігравати визначальну роль у його зовнішньополітичних планах. Саме це й стало головною ознакою перетворення Великої Британії разом з її колоніальними володіннями на імперію.