Please use this identifier to cite or link to this item:
http://hdl.handle.net/123456789/10077
Full metadata record
DC Field | Value | Language |
---|---|---|
dc.contributor.author | Бадер, А. | - |
dc.contributor.author | Вовк, С. | - |
dc.contributor.author | Курило, В. | - |
dc.date.accessioned | 2024-03-27T15:52:42Z | - |
dc.date.available | 2024-03-27T15:52:42Z | - |
dc.date.issued | 2023 | - |
dc.identifier.other | УДК 323.2:316.485.26 | - |
dc.identifier.uri | http://hdl.handle.net/123456789/10077 | - |
dc.description | Бадер А. Збройне насилля: сутнісно-термінологічний аналіз / А. Бадер, С. Вовк, В. Курило // Вісник Львівського університету. Серія філос.-політолог. студії. – 2023. – Випуск 48. – С. 177–188. | uk_UA |
dc.description.abstract | У статті наголошується, що повномасштабна агресія росії проти України та інформаційний вплив, що її супроводжував, актуалізували проблему наукового, сутнісно-термінологічного аналізу збройного насилля. Вказується, що розуміння змісту феномену збройного насилля наддасть вагомі аргументи у протидії інформаційній агресії російської федерації. Підкреслюється, що розкриття заявленої теми також сприятиме поглибленню й деталізації вивчення процесів, у які була втягнута наша держава з 2014 р. та з 2022 р. а, результативність зазначеного безпосередньо пов’язане з використання науково аргументованого категоріального апарату. Наводяться аргументи того, що насилля є характерним для людського середовища. Стримування від нього відбувається не на інстинктивному рівні, а за допомогою соціокультурних факторів, які не є абсолютними. Підкреслюється, що усі прояви цього феномену в суспільстві концентруються в явищі соціального насилля, з якого на основі причетності до державної влади виводиться поняття політичного насилля. Констатовано, що межі розуміння як соціального, так і політичного насилля є наразі досить дискусійними. У науковій літературі виявляються підходи, які як абсолютизують насилля, так і звужують уплив зазначеного явища до мінімуму. На думку авторів, найважливішим критерієм для класифікації насилля є використання в цьому процесі зброї. Вони стверджують – немає жодних сумнівів, що збройне насилля є насиллям. Запропоновано вважати основною метою більшості неозброєних видів соціального та політичного насилля ‒ запобігання озброєним формам протистояння. Збройне насилля автори статті вважають явищем політичним ‒ особливим засобом та методом соціально-політичного протиборства, граничним ступенем примусу опонента та підпорядкування його своїй волі шляхом застосування збройної сили або загрози її застосування. З огляду на сутність та види державного суверенітету, з яким прямо пов’язане існування політичної системи, пропонується класифікувати збройне насилля на внутрішнє та зовнішнє, що має певні, названі у статті, види. | uk_UA |
dc.language.iso | other | uk_UA |
dc.subject | насилля | uk_UA |
dc.subject | соціальне насилля | uk_UA |
dc.subject | політичне насилля | uk_UA |
dc.subject | збройне насилля | uk_UA |
dc.subject | види збройного насилля | uk_UA |
dc.title | Збройне насилля: сутнісно-термінологічний аналіз | uk_UA |
dc.type | Article | uk_UA |
Appears in Collections: | Вовк Світлана Олександрівна |
Files in This Item:
File | Description | Size | Format | |
---|---|---|---|---|
22.pdf.crdownload | 238.27 kB | Unknown | View/Open |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.