DSpace Collection: Зав. кафедри,професор
http://hdl.handle.net/123456789/5583
Зав. кафедри,професор2024-03-28T20:27:56ZСоціокультурний інструментарій формування національної безпеки України в умовах війни
http://hdl.handle.net/123456789/10079
Title: Соціокультурний інструментарій формування національної безпеки України в умовах війни
Authors: Вовк, С. О.
Abstract: У статті автор наголошує на тому, що сьогоднішня ситуація в Україні ілюструє недостатню ефективність традиційних підходів до побудову концепції національної безпеки, як певної системи офіційно прийнятих принципових
позицій держави і суспільства на цінності та інтереси, на стратегії і заходи захисту території, суверенітету, національних інтересів, населення, економіки від потенційних та реальних, внутрішніх та зовнішніх загроз. Актуальним
є звернути увагу на соціокультурний інструментарій безпеки як комплекс засобів, методів і практик, які використовуються державою або суспільством для підтримки та зміцнення національної безпеки в площині формування
національної ідентичності, єдності та згуртованості суспільства, громадянської свідомості та взаємопорозуміння,
здатності реагувати на існуючі та можливі загрози.
Автор доводить, що комунікаційні стратегії, залученість громадян до процесу прийняття рішень і національнопатріотичне виховання як соціокультурний інструментарій забезпечення національної безпеки є запорукою збереження суверенітету і нації. Правильно організовані комунікаційні канали та інформаційні кампанії, спрямовані на
об'єднання населення та підтримку національних інтересів, сприяють зміцненню патріотичного духу та громадянської свідомості. Взаєморозуміння між усіма верствами суспільства створює підґрунтя для ефективного протидії
зовнішнім загрозам та збереження національної безпеки. Активна громадянська позиція та участь у прийнятті важливих рішень підвищує довіру до влади та забезпечує демократичний контроль над державними діями. Заохочення
громадян брати активну участь у житті країни та враховувати їхні думки при формуванні стратегій національної безпеки сприяє стабільності та ефективному реагуванню на внутрішні та зовнішні виклики. Національно-патріотичне
виховання сприяє зміцненню національної ідентичності та почуттю єдності, необхідних для стійкості країни перед
зовнішніми загрозами. Формування громадянської свідомості, патріотичного духу та підтримка національних цінностей впливає на залученість громадян до захисту держави, її незалежності та територіальної цілісності. Важливо
продовжувати розвивати національно-патріотичне виховання серед молодого покоління, щоб забезпечити майбутнє нації та зберегти національну безпеку в умовах зовнішніх тиску та агресії.
Description: Вовк С. О. Соціокультурний інструментарій формування національної безпеки України в умовах війни / С. О. Вовк // Регіональні студії. – 2023. – №34. – С. 69–74.2023-01-01T00:00:00ZСистемні риси агресії як виду зовнішнього збройного насилля та російсько-українська війна
http://hdl.handle.net/123456789/10078
Title: Системні риси агресії як виду зовнішнього збройного насилля та російсько-українська війна
Authors: Бадер, А. В.; Вовк, С. О.
Abstract: У статті констатується, що Україна з 2014 р. перебуває в умовах реалізованого проти неї збройного насилля, а задля чіткого розуміння українцями та світовим співтовариством указаних процесів постала нагальна необхідність виявлення системних рис агресії та кваліфікації, на цій основі, дії російської федерації
проти України у 2014–2023 рр. Виявлено, що протягом усього періоду державно організованого існування людства й до середини ХХ ст. недоцільно виокремлювати
системні риси агресії, оскільки її неможливо відділити від таких феноменів як «війна» та «воєнний конфлікт». Проте констатується, що штучно створена у середині
ХХ ст. юридична категорія «агресія» поступово набула реального політичного наповнення та стала основою процесу формування та поширення явища прихованої
агресії, яке дістало безліч назв: «конвенційна війна», «проксі війна», «війна в лімітрофах» тощо. Підкреслено, що аналізований феномен став одним із основних
факторів появи сучасних форм зовнішнього збройного насилля, у межах якого початковий етап є, по суті, агресією, що навіть не фіксується та не усвідомлюється
країною-жертвою.
Зазначено, що пояснити логіку та причини агресії рф в Україні як в 2014 р., так і в 2022 р., виходячи з зовнішніх факторів, а саме функціонуванням світової політико-економічної системи неможливо. Констатовано, що росія – країна напівпериферійної зони, що експортує енергоносії, а сучасні товари з високою доданою вартістю не виробляє та не вироблятиме в найближчій перспективі. Підкреслено, що жодна
реконструкція світ-економіки не може змінити місце та статус росії у цій системі. Зроблено висновок, що основними факторами, які підштовхнули російське
керівництво до розв’язання російсько-української війни є внутрішні. Авторитарна політична система рф потребує зовнішнього ворога для виправдання великої
кількості силових структур та репресій проти опозиції.
Висловлюється думка, що важливу роль зіграв й особистісний фактор, зокрема, викривлені переконання й збочені амбіції в. путіна та його оточення, сформовані
на основі численних тенденційних робіт російських науковців.
Description: Бадер А. В. Системні риси агресії як виду зовнішнього збройного насилля та російсько-українська війна / А. В. Бадер, С. О. Вовк // Актуальні проблеми філософії та соціології. – 2023. – № 42. – С. 136–143.2023-01-01T00:00:00ZЗбройне насилля: сутнісно-термінологічний аналіз
http://hdl.handle.net/123456789/10077
Title: Збройне насилля: сутнісно-термінологічний аналіз
Authors: Бадер, А.; Вовк, С.; Курило, В.
Abstract: У статті наголошується, що повномасштабна агресія росії проти України та інформаційний вплив, що її супроводжував, актуалізували проблему наукового, сутнісно-термінологічного аналізу збройного насилля. Вказується, що розуміння змісту феномену збройного насилля наддасть вагомі аргументи у протидії інформаційній агресії російської федерації. Підкреслюється, що розкриття
заявленої теми також сприятиме поглибленню й деталізації вивчення процесів, у які була втягнута наша держава з 2014 р. та з 2022 р. а, результативність зазначеного безпосередньо пов’язане з використання науково аргументованого категоріального апарату. Наводяться аргументи того, що насилля є характерним для людського середовища. Стримування від нього відбувається не на інстинктивному рівні, а за допомогою соціокультурних факторів, які не є абсолютними. Підкреслюється, що усі прояви цього феномену в суспільстві концентруються в явищі соціального насилля, з якого на основі причетності до державної влади виводиться поняття
політичного насилля. Констатовано, що межі розуміння як соціального, так і політичного насилля є наразі досить дискусійними. У науковій літературі виявляються підходи, які як абсолютизують насилля, так і звужують уплив зазначеного явища до мінімуму. На думку авторів, найважливішим критерієм для класифікації насилля є використання в цьому процесі зброї. Вони стверджують – немає жодних сумнівів, що збройне насилля є насиллям.
Запропоновано вважати основною метою більшості неозброєних видів соціального та політичного насилля ‒ запобігання озброєним формам протистояння. Збройне насилля автори статті вважають явищем політичним ‒ особливим засобом та методом соціально-політичного протиборства, граничним ступенем примусу опонента та підпорядкування його своїй волі шляхом застосування збройної
сили або загрози її застосування. З огляду на сутність та види державного суверенітету, з яким прямо пов’язане існування політичної системи, пропонується класифікувати збройне насилля на внутрішнє та зовнішнє, що має певні, названі у статті, види.
Description: Бадер А. Збройне насилля: сутнісно-термінологічний аналіз / А. Бадер, С. Вовк, В. Курило // Вісник Львівського університету. Серія філос.-політолог. студії. – 2023. – Випуск 48. – С. 177–188.2023-01-01T00:00:00ZПереосмислення інституційно-функціонального наповнення національної безпеки України в умовах збройного насилля
http://hdl.handle.net/123456789/10076
Title: Переосмислення інституційно-функціонального наповнення національної безпеки України в умовах збройного насилля
Authors: Вовк, С. О.; Бадер, А. В.
Abstract: Російсько-українська війна, яка триває з 2014 р., стала стало найбільшою загрозою
для національної безпеки України. Специфіка збройної боротьби українського народу з агресором, зокрема протидії дезінформації та кібератакам, протистояння спробам дестабілізувати суспільство, координація гуманітарних заходів, вимагає постійного перегляду та адаптації інституційно-функціонального наповнення національної безпеки для ефективного управління державою і захисту національних інтересів відповідно загроз і викликів, спричинених агресором. Метою статті є дослідження зміни в інституційно-функціональному наповненні національної безпеки України в умовах збройного насилля. З огляду на мету перед нами виникають такі завдання: надати визначення дефініції «інституційно-функціональне наповнення національної безпеки»; окреслити складові інституційно-функціонального наповнення національної безпеки; визначити зміни, які відбулися в кожному складникові в умовах російсько-української війни. Для поставленої мети використовуватиметься комбінація методологічних підходів, таких як структурно-функціональний, компаративіський і соціокультурний підхід, політичний та юридичний аналіз. Через поєднання цих підходів стаття пропонує комплексне розуміння проблеми переосмислення. До інституційно-функціональне наповнення національної безпеки відноситься система організаційних структур, сукупність нормативно-правових актів і політик, та функції держави, які спрямовані на забезпечення та зміцнення національної безпеки країни в певній сфері суспільного життя. В залежності від сфери можна говорити по політичний, економічний, воєнний, соціокультурний інструментарій забезпечення національної безпеки, кожен з яких спрямований на запобігання, мінімізацію і вирішення загроз і ризиків, що постали внаслідок російської агресії з 2014 р., та сприяв збільшенню ступеня захищеності життєвоважливих інтересів держави, суспільства і людини.
Переосмислення інституційно-функціонального наповнення національної безпеки
України в умовах збройного насилля є необхідним для забезпечення національної
стійкості, надання відповіді на сучасні загрози та здійснення захисту національних
інтересів. Якість національної безпеки буде визначатися по-перше, не тільки якістю
окремих елементів інституційно-функціонального наповнення, але й тим, як вони
будуть корелюватися один з одним (іншими словами система може бути більш ефективною, ніж сума її окремих частин); по-друге, розставленням пріоритетів (деякі
аспекти можуть бути більш важливими і впливати більше на загальну ефективність); по-третє, не треба забувати, що елементи інституційно-функціонального наповнення варто розглядати як динамічний рух, який обумовлений змінами політик
і стратегій на законодавчому рівні.
Description: Вовк С. О. Переосмислення інституційно-функціонального наповнення національної безпеки України в умовах збройного насилля / С. О. Вовк, А. В. Бадер // Політикус.– 2023. – Вип. 4. – С. 7–14.2023-01-01T00:00:00Z