DSpace Community:
http://hdl.handle.net/123456789/1970
2024-03-28T14:40:28ZФормування мовної особистості через публіцистичний дискурс
http://hdl.handle.net/123456789/5005
Title: Формування мовної особистості через публіцистичний дискурс
Authors: Загороднова, В. Ф.
Abstract: Статтю присвячено формуванню проблеми мовної особистості в зарубіжній і вітчизняній лінгвістиці. Зосереджена увага на основних підходах до опису структури мовної особистості. У статті розглянуто поняття „мовна особистість” і „вторинна мовна особистість” з позицій лінгвістики й лінгводидактики. У межах концепції „вторинна мовна особистість” авторка звертає увагу на її особливу модель, що формується в процесі оволодіння другою іноземною мовою. Сконцентровано увагу на аналізі специфічних особливостей „вторинної мовної особистості”. Визначено роль і місце суспільства, мови, культури та літератури як основних соціокультурних детермінант у діалектиці перетворення властивостей індивідуума в якості мовної особистості. Обґрунтовано думку, що мовна особистість - це особистість, охарактеризована з боку впливу належної їй мовної культури на її особистісні якості та ефективність мовленнєвої діяльності як суб’єкта суспільних відносин. Теоретичний аналіз проблем формування мовної особистості дає підстави стверджувати, що основою для становлення такої особистості в сучасних умовах є гуманістична спрямованість, особистісні характеристики, індивідуалізація мовної освіти.
Description: Загороднова В. Ф. Формування мовної особистості через публіцистичний дискурс / В.Ф.Загороднова // Лінгвістика : зб. наук. пр. / За ред. проф. К. Д. Глуховцевої. - Старобільськ : ДЗ „ЛНУ імені Тараса Шевченка”, 2017. – № 1 (36). – С. 224 - 2392017-01-01T00:00:00ZСтатус зооніма в ономастичній системі української мови: функційний аспект: (на матеріалі Кіровоградської області)
http://hdl.handle.net/123456789/5004
Title: Статус зооніма в ономастичній системі української мови: функційний аспект: (на матеріалі Кіровоградської області)
Authors: Флорінська, С.С.
Abstract: У статті розглянуто статус зооніма в ономастичній системі української мови на матеріалі Кіровоградської області у функційному аспекті. Визначено низку спільних рис, притаманних усім власним назвам, зокрема й кличкам тварин: наявність індивідуалізувальної та ідентифікаційної функцій; соціальний характер, залежність від позамовних чинників; предметність - тісний зв’язок з об’єктом, який вони називають; часткове звуження семантики - значення оніма можна встановити тільки з контексту; національний колорит; інтернаціональний характер.
Підтверджено думку про самостійність класу зоонімів через присутність чітких ознак, що відрізняють їх від інших власних назв. Проаналізовано характерні ідентифікуючі лексико-семантичні,
словотвірно-граматичні та функційні особливості зоонімів. До них віднесено:взаємодію з апелятивною лексикою, тобто утворення на основі загальних назв; наявність найтиповіших кличок для кожного підвиду тварин - корів, коней та інших; характерний семантичний компонент роду - „самець” - „самка”; одним із продуктивних способів утворення кличок тварин є субстантивація; наявне утворення в процесі функціонування гіпокористичних форм.
Зауважено, що актуальним залишається питання визначення функцій власних назв тварин. Розглянуто основні функції зоонімів: номінативну, ідентифікуючу, вказівну та культурно-інформативну. Зазначено, що є другорядні функції власних назв тварин: соціальна, емоційна, акумулятивна та ін.
Description: Флорінська С.С. Статус зооніма в ономастичній системі української мови: функційний аспект: (на матеріалі Кіровоградської області) / С.С.Флорінська // Лінгвістика : зб. наук. пр. / За ред. проф. К. Д. Глуховцевої. - Старобільськ : ДЗ „ЛНУ імені Тараса Шевченка”, 2017. – № 1 (36). – С.216 - 2232017-01-01T00:00:00ZДенотати алюзій у назвах сучасних українських видавництв
http://hdl.handle.net/123456789/5003
Title: Денотати алюзій у назвах сучасних українських видавництв
Authors: Кравченко, О.Л.
Abstract: У статті визначено та систематизовано натяки в номінаціях сучасних українських видавничих осередків за такими тематичними джерелами, як топоніми, міфологічні та біблійні реалії, реалії соціокультурних традицій українського етносу, художня література, антропоніми, космоніми. З’ясовано, що найбільш уживаними непрямими відсилання є топоніми. Рідко застосовують у назвах сучасних українських видавництв тематичні джерела-космоніми. Помічено, що літератори-засновники видавничих компаній віддають перевагу назвам, які відсилають до явищ і постатей українського літературного процесу. Іноді спостерігаємо вторинну алюзія або поєднання натяку на літературний твір і вказівки на назву міста.
Указівки на культурні й історичні факти створюють яскраві, виразні номінації, визначають місце розташування видавничого осередку, маркують видавничу продукцію за функціональним призначенням. Подекуди спостережено невідповідність алюзійності назв репертуару видавництв. Перспективи дослідження полягають у з’ясуванні всіх тематичних джерел номінацій сучасних українських видавництв.
Description: Кравченко О.Л. Денотати алюзій у назвах сучасних українських видавництв / О.Л.Кравченко // Лінгвістика : зб. наук. пр. / За ред. проф. К. Д. Глуховцевої. - Старобільськ : ДЗ „ЛНУ імені Тараса Шевченка”, 2017. – № 1 (36). – С.208 - 2152017-01-01T00:00:00ZЛексика поезій Якова Щоголева
http://hdl.handle.net/123456789/5002
Title: Лексика поезій Якова Щоголева
Authors: Тищенко, Л. М.
Abstract: Важливим компонентом наукової роботи мовознавців є докладне вивчення найрізноманітніших шарів діалектної, розмовної, рідковживаної лексики на підставі всіх можливих джерел. Одним із додаткових джерел такого вивчення можуть слугувати тексти художніх творів. З цього погляду увагу дослідників привертають насамперед твори місцевих письменників. У пропонованій статті досліджено діалектну, розмовну, рідковживану лексику в поетичній спадщині відомого українського митця Якова Щоголева.
Реалізацію зазначеної мети було здійснено через виконання таких завдань: окреслено основні віхи життєвого шляху поета (для з’ясування ґенези та джерел мовотворчості Я. Щоголева); здійснено контекстуальний аналіз мови поезій цього автора; визначено діалектні, розмовні, рідковживані лексичні елементи в художніх текстах; зіставлено виокремлені елементи з відповідниками в сучасній українській літературній мові та українських діалектах.
Загалом аналіз життєвого і творчого шляху поета повністю підтверджує, що він є представником слобожанського говору. Вивчення мови творів Якова Щоголева дозволило виділити групу розмовно- діалектної та рідковживаної лексики, що об’єднує у своєму складі дві чітко виражені підгрупи: 1) слова, зафіксовані сучасними
лексикографічними працями; 2) слова, відсутні в словниках. Аналізована лексична група представлена у творах Я. Щоголева різними частинами мови. Найбільшою є група іменників: плік - військова сутичка, червінь - рум’янець на обличчі, врддниця - красуня (усього виписано 48 одиниць), прикметників і дієслів зафіксовано порівну - по 7 одиниць, напр., завладати - заволодіти, впинатися - опиратися, улонитись - притулитися до обличчя обличчям; чарний - чарівний, циновий - олов’яний, дітський - дитячий. Зафіксовано також три прислівники: теперички - тепер, округи - навкруги, в одділі - відокремлено, два прийменники: повзбіг - мимо, округ - навколо, а також один дієприслівник: хиляючись - хитаючись.
Description: Тищенко Л.М. Лексика поезій Якова Щоголева / Л.М.Тищенко // Лінгвістика : зб. наук. пр. / За ред. проф. К. Д. Глуховцевої. - Старобільськ : ДЗ „ЛНУ імені Тараса Шевченка”, 2017. – № 1 (36). – С.194 - 2072017-01-01T00:00:00Z