DSpace Collection:http://hdl.handle.net/123456789/45322024-03-29T04:47:48Z2024-03-29T04:47:48ZОсобливості творення агентивів із семантикою збірності в говірках закарпаттяЮсікова, О.http://hdl.handle.net/123456789/44082020-01-08T15:07:57Z2019-01-01T00:00:00ZTitle: Особливості творення агентивів із семантикою збірності в говірках закарпаття
Authors: Юсікова, О.
Abstract: У статті послідовно розглянуто особливості творення збірних іменників агентивів, що охоплюють кілька словотвірних типів. Розглянуто випадки семантичних зрушень, розширення семантики похідних лексем, установлено зв’язок між семантичним полем вихідної і похідної лексем. Домінантною в досліджуваних говірках при творенні збірних назв є не власне кількісна, а емоційна, оцінна семантика. Серед дериватів виділяємо номени, що характеризують осіб і за внутрішніми, і за зовнішніми властивостями, а іноді за поєднанням різних якостей, що творять певний образ людини в уяві діалектоносіїв. Увагу зосереджено на вагомості дослідження оцінної семантики при формуванні збірної назви, розглянуто окремі випадки функціонування словотвірних синонімів, що різняться експресивно-емоційним забарвленням. У говірках Закарпаття збірні назви агентивів найпослідовніше творяться за допомогою ряду давніх суфіксів: -ств-о, -ин-а (-іня), -ня, -от-а, -івл-a, -ник, -ача (-яча), -й(а), -ій(а). Широкі паралелі словотворчих типів іменників з семантикою збірності простежуємо в лемківських, бойківських, покутсько-буковинських говірках. Розглянуті особливості функціонування агентивних назв із семантикою збірності свідчать про багатство семантичних відтінків досліджуваних номенів у межах різних словотвірних типів. Нами відстежено випадки відповідності кожному конотативному чи ситуативному значенню окремого словотвірного форманта збірності, чи окремої лексеми, а також полісемії в межах однієї лексеми. Спостереження показують, що в більш широкому діалектному континуумі суфікс збірності може поставати як виразник кількох конотичних значень. Відтінки конотативних значень знаходять своє вербальне вираження в словотвірних похідних з семантикою збірності. Констатуємо, що в діалектній мові розряд збірності відзначається набагато більшою різноманітністю, порівняно з літературною мовою. Подальші спостереження відкриють широкі можливості для аналізу функціонування категорії збірності і на матеріалі південно-західних говорів, і в континуумі української діалектної мови загалом.
Description: Юсікова О. Особливості творення агентивів із семантикою збірності в говірках закарпаття / О.Юсікова // Лінгвістика Луганського національного університету імені Тараса Шевченка : Філологічні науки. - 2019. - №1 (40) Ч. 1. – С. 35-452019-01-01T00:00:00ZОновлення предметної лексики українських східнослобожанських говірок (на прикладі лексико-семантичної групи „Назви посуду для пиття”)Волошинова, М.http://hdl.handle.net/123456789/44072020-01-08T15:07:55Z2019-01-01T00:00:00ZTitle: Оновлення предметної лексики українських східнослобожанських говірок (на прикладі лексико-семантичної групи „Назви посуду для пиття”)
Authors: Волошинова, М.
Abstract: У статті представлено аналіз динамічних процесів, що відбуваються
в лексико-семантичній групі „Назви посуду для пиття” в межах
українських східнослобожанських говірок. Територію Східної
Слобожанщини вважають новоствореним діалектним масивом, який
становить значний науковий інтерес, тому всебічне фіксування живого
діалектного мовлення, комплексний аналіз його особливостей
залишається актуальним завданням українського мовознавства.
З метою виявлення змін в окресленій групі лексики застосовано
метод порівняльно-історичного аналізу – номени, що функціонують
у східнослобожанському мовному континуумі на сучасному етапі,
зіставлено з давніми етнографічними розвідками та лексикографічними
джерелами. Це дало можливість простежити просторову поведінку
маніфестантів на двох часових зрізах – синхронійному та діахронійному.
Під час дослідження встановлено кількісний склад зафіксованих
лексичних одиниць, їхню структуру, здійснено лексико-семантичний
аналіз, проведено паралелі з іншими говірками української мови.
З’ясовано, що оновлення лексики східнослобожанських говірок
відбувається під впливом дії інтралінгвальних чинників, що позначено
розширенням семантичної структури лексем, активним функціонуванням
фонетичних, акцентологічних і граматичних варіантів лексем, наявністю
назв, утворених від однієї основи за допомогою різних формантів,
запозиченнями з російської та інших мов. Вплив екстралінгвальних
чинників пов’язаний з еволюційними змінами сільського побуту,
необхідністю появи нових предметів, що відповідають сучасним умовам
господарювання й вимагають нових назв. Цей чинник є визначальним
і для зворотного процесу – вилучення застарілих реалій домашнього
вжитку з використання та поступового переходу найменувань цих реалій
до пасивного словникового запасу.
Description: Волошинова М.Оновлення предметної лексики українських східнослобожанських говірок
(на прикладі лексико-семантичної групи „Назви посуду для пиття”) / М. Волошинова // Лінгвістика Луганського національного університету імені Тараса Шевченка : Філологічні науки. - 2019. - №1 (40) Ч. 1. – С 4-142019-01-01T00:00:00ZПоліські легенди про всесвітній потопПлечко, А.http://hdl.handle.net/123456789/44062020-01-08T15:07:53Z2019-01-01T00:00:00ZTitle: Поліські легенди про всесвітній потоп
Authors: Плечко, А.
Abstract: У статті здійснено лексикографічний аналіз лексем потоп, повінь, паводок, ковчег та інших на основі автентичних фрагментів текстів вірувань поліщуків про Всесвітній потоп, що репрезентують важливий пласт духовної культури сучасного Середнього Полісся України.
Мета статті – проаналізувати традиційні вірування про потоп у духовній культурі мешканців Середнього Полісся. Поставлена мета передбачає виконання таких завдань: узагальнити матеріали сучасних досліджень про Всесвітній потоп, здійснити системний опис традиційних вірувань про потоп у середньополіському діалекті крізь призму цілісного культурного тексту, порівняти функціонування лексеми потоп у лексикографічних джерелах та сучасних віруваннях поліщуків.
Джерелами дослідження слугували польові записи середньополіських вірувань про Всесвітній потоп, зібрані в п’ятдесяти п’яти населених пунктах Житомирської та Рівненської областей у 2010 –2012 роках. У поліських оповідях про потоп виділено такі мотиви: мотив дощу, мотив великої води, мотив ковчега, мотив Ноя, мотив присутності злого духа на ковчезі, мотив райдуги тощо. Найбільш поширеними у віруваннях поліщуків є 2 мотиви: мотив ковчегу (корабля, лодки) (49%) та мотив Ноя (47%).
Представлені фрагменти текстів середньополіських вірувань про потоп засвідчують збереження структури міфу про Всесвітній потоп, подібний до біблійного, хоч і мають деякі специфічні особливості в деталях змісту. На основі семантичного аналізу лексем потоп, повінь та паводок викладено авторську інтерпретацію їхнього функціонування: лексема потоп за семантикою більш пов’язана з характеристикою давнього Всесвітнього потопу, а лексеми повінь та паводок переважно функціонують у процесі опису сучасних гідросферних стихійних лих, що супроводжуються розливом водойм.
Description: Плечко А. Поліські легенди про всесвітній потоп / А.Плечко // Лінгвістика Луганського національного університету імені Тараса Шевченка : Філологічні науки. - 2019. - №1 (40) Ч. 1. – С. 46-542019-01-01T00:00:00ZЕтикетні формули в епістолярію Ольги Кобилянської як вияв прагмалінгвального (конотативного) компонентаНайрулін, А.http://hdl.handle.net/123456789/44052020-09-08T21:41:58Z2019-01-01T00:00:00ZTitle: Етикетні формули в епістолярію Ольги Кобилянської як вияв прагмалінгвального (конотативного) компонента
Authors: Найрулін, А.
Abstract: Статтю присвячено аналізу прагмалінгвального (конотативного) компонента мовної семантики етикетних формул в епістолярію найталановитішої майстрині українського слова Ольги Кобилянської. Зазначено, що найбільш конотованими в плані реалізації комунікативних стратегій і тактик адресанта є обов’язкові структурні елементи листів – формули-звертання, прохання та побажання. З’ясовано, що різнопланові позитивні конотації в цьому випадку можуть бути актуалізовані завдяки вживанню слів-титулів, онімів у кличному відмінку, демінутивів, атрибутивів з якісно позитивною оцінкою, лексем з традиційно позитивними конотаціями, інтонаційним можливостям, графічному оформленню листовних формул та синкретизму, виявленому в поєднанні, наприклад, формул-побажань з формулами-прощаннями. Підтверджено думку вітчизняних науковців, що при виборі етикетних формул адресант має враховувати фактор адресата (його вік, стать, соціальне становище, посаду тощо), характер взаємин з ним (дружні, товариські, родинні, офіційні тощо). Суттєво впливає на вибір формул настрій адресанта, час, що віддаляє його від попереднього листовного діалогу і, безперечно, зміст, тематика листа. Зауважено, що прагмалінгвальний компонент в епістолярію О. Кобилянської виявляє себе через конотативні особливості обов’язкових етикетних формул, яким властиві позитивні конотації: ідейної, творчої та духовної спорідненості, однодумності, одностайності, душевної приязності; доброзичливі, співчутливі, приятельські й товариські конотації; конотації щирості, відвертості, жалю, моральної підтримки, шанобливості, ввічливості, ґречності, впливу й наполегливості. Запропоновано перспективу досліджень українського письменницького епістолярію, яка полягає насамперед в аналізі прагмалінгвального (конотативного) компонента через практичну відсутність опису конотативних особливостей в епістолярному тексті з його елементами психологізації, інтимізації, емоційності, експресивності, оцінки, що є складниками конотації та зумовлюють актуальність розгляду цієї універсальної мовної категорії.
Description: Найрулін А. Етикетні формули в епістолярію Ольги Кобилянської як вияв прагмалінгвального (конотативного) компонента / А.Найрулін // Лінгвістика. - 2019. - №1 (40) Ч. 1. – С.97-1072019-01-01T00:00:00Z