DSpace Community:http://hdl.handle.net/123456789/41602024-03-29T13:35:21Z2024-03-29T13:35:21ZНевербальні засоби вираження семантики дієслів східного полісся: види і функції жестівХолодьон, О.http://hdl.handle.net/123456789/42312020-01-08T14:45:34Z2019-01-01T00:00:00ZTitle: Невербальні засоби вираження семантики дієслів східного полісся: види і функції жестів
Authors: Холодьон, О.
Abstract: У розвідці описано види й функції жестів, які використовують
діалектоносії Східного Полісся для передавання семантики дієслів,
охарактеризовано особливості їх функціонування в діалектній
комунікації. Дослідниця проаналізувала насамперед рухи рук (рухи ніг,
голови, очей залучено як допоміжні для характеристики рухів рук)
та виокремила емблематичні та ілюстративні жести. Під час номінації
невербальні засоби нерозривні з вербальними, що називають „подвійним
Кодуванням”. Щодо вербальних засобів невербальні можуть виконувати
власне номінативну (замінюють вербальну номінацію) та підсилювальну
(доповнюють вербальну номінацію) функції. Емблематичні жести
використовують у власне номінативній та підсилювальній функціях
(сема ʻвипити спиртний напійʼ). Ілюстративні жести зафіксовано
в підсилювальній функції. Серед них виділено зображувальні (напр.,
семи ʻходити сюди-туди без певної мети й напрямкуʼ, ʻрізати картоплю
на круглі шматкиʼ, ʻробити маслоʼ, ʻрозділяти шиферʼ); пояснювальні
(напр., семи ʻударитиʼ, ʻпити спиртні напоїʼ); розмірні (напр., семи
ʻзʼїсти багато, через міруʼ, ʻзʼїсти мало, трохиʼ); вказівні (напр., сема
ʻпомертиʼ); обрядові (напр., сема ʻпочинати ходити (про дитину)ʼ); жести
з наочною ілюстрацією (напр., семи ʻрізати картоплю на шматкиʼ, ʻтерти
бурякʼ, ʻрізати яблуко на шматкиʼ). Ілюстративні жести різняться
залежно від позначуваної дії та можуть супроводжувати відповідні повнозначні номінативні одиниці, прислівники так, отак, отако,отако-о, звуконаслідувальні слова
Description: Холодьон О. Невербальні засоби вираження семантики дієслів східного полісся: види і функції жестів / О. Холодьон // Лінгвістика : зб. наук. пр. / За ред. проф. Х.Д.Глуховцевої - Старобільськ : ДЗ "ЛНУ імені Тараса Шевченка ", 2019.- №2 (41) . - С. 53-642019-01-01T00:00:00ZМатеріали до словника говірки села Росохи Старосамбірського району Львівської областіХібеба, Н.http://hdl.handle.net/123456789/42302020-01-08T15:03:55Z2019-01-01T00:00:00ZTitle: Матеріали до словника говірки села Росохи Старосамбірського району Львівської області
Authors: Хібеба, Н.
Abstract: У пропонованій статті обґрунтовано важливість словникових праць однієї говірки, які формують кадастр загальномовного діалектного словника – вагомого джерела фактажу для перспективних наукових студій з лексикології, історії мови, порівняльних досліджень тощо. Представлений у статті фрагмент словника сформовано на підставі записів авторки в селі Росохи Старосамбірського району Львівської області в липні 2010 року. Говірка цікава передусім тим, що належить до смуги перехідних – бойківських, надсянських і наддністрянських говірок, які сходяться на території західних окраїн Львівщини. Мета такого словника – якнайповніше представити лексику досліджуваної говірки. Щоб удоступнити словник для якнайширшого кола зацікавлених читачів, застосовано спрощене транскрибування текстів та надрядковий наголос. Зазначено, що до реєстру словника говірки села Росохи ввійшли слова, стійкі словосполучення, фразеологізми, паремійні одиниці. Це лексика, відома літературній мові (позначена локальними особливостями у вимові, наголошуванні, граматиці або ж має відмінне від літературного значення), та вузьколокальна. Цінними для лексикографічної праці такого типу, безперечно, є рідкісні, раритетні слова та вислови, які вдається зафіксувати. Засвідчено чималу кількість запозичень, а також інтерферентний вплив російської мови. Значення реєстрових одиниць витлумачено літературним відповідником, описово чи за допомогою синонімів; деякі пояснено за допомогою вокабул, які виділено курсивом. Представлено різні тематичні групи лексики: кулінарну, медичну, музичну, ботанічну, будівельну, церковну й обрядову та ін. Ілюстративний матеріал різного обсягу, подекуди у вигляді мікротекстів, дає змогу витлумачити вокабули, продемонструвати особливості досліджуваної говірки й водночас пізнати мовно-культурний світ росохівців. Урізноманітнюють словник і народні сентенції про морально-етичні правила поведінки мешканців цього села, реалізовані в мовленнєвих формулах подяки, прохання, заборони, оберегу тощо.
Description: Хібеба Н. Матеріали до словника говірки села Росохи Старосамбірського району Львівської області / Н.Хібеба //Лінгвістика :зб.наук.пр. / За ред. проф. Х,Д,Глуховцевої.- Старобільськ : ДЗ "ЛНУ імені Тараса Шевченка",2019.-№2(41).- С. 83-1032019-01-01T00:00:00ZПитання української мови як навчальної на засіданнях австрійського парламентуСокіл, Б.http://hdl.handle.net/123456789/42292020-01-08T14:54:01Z2019-01-01T00:00:00ZTitle: Питання української мови як навчальної на засіданнях австрійського парламенту
Authors: Сокіл, Б.
Abstract: Мета статті – подати та проаналізувати документи, якими українські посли в Австрійському Парламенті намагалися відстояти права української мови як навчальної в народних і середніх школах Східної Галичини. Питання української мови як навчальної в народних і середніх школах Східної Галичини були предметом обговорення послів Австрійського Парламенту та слугували підставою для центрального уряду запровадити українську мову в шкільництво.
Description: Сокіл Б. Питання української мови як навчальної на засіданнях австрійського парламенту / Б, Сокіл // Лінгвістика : зб. наук.пр. / За ред. проф. Х.Д. Глуховцевої.- Старобільськ : ДЗ "ЛНУ імені Тараса Шевченка", 2019. - №2(41). - С. 4-162019-01-01T00:00:00ZСпецифіка значень народних географічних термінів на позначення лугу в українських східнослобожанських говірках ЛуганщиниСлободян, О.http://hdl.handle.net/123456789/42282020-01-08T14:54:01Z2019-01-01T00:00:00ZTitle: Специфіка значень народних географічних термінів на позначення лугу в українських східнослобожанських говірках Луганщини
Authors: Слободян, О.
Abstract: У статті розглянуто специфіку значень народних географічних
термінів на позначення лугу в українських східнослобожанських
говірках. Луганська область знаходиться в зоні різнотравно-типчаковоковилових степів. Рослинність у результаті діяльності людини зазнала великих змін. Значна частина території області розорана, лише на схилах ярів, у долинах рік і в заповідниках збереглися ділянки степової
рослинності. Наявність більше тисячі видів різноманітних рослин
на території північної Луганщини сприяла появі найменувань
на позначення лугу та структурування їх у семантичні ряди за такими
релевантними рисами: 1) луг (загальне значення); 2) господарське
використання лугу; 3) лугова рослинність. Така народна географічна
термінологія східнослобожанських говірок Луганщини ще не була
предметом спеціального вивчення. У статті описано народні географічні
терміни на позначення лугу, здійснено їхній семантичний,
етимологічний, словотвірний аналіз, виявлено особливості
функціонування в говірках Луганської області в зіставленні
з українською літературною мовою та її діалектами. Поданий діалектний
матеріал дає змогу вивчити зону мовного контактування, з’ясувати
особливості розвитку семантики. Це сприяє поглибленню теорії опису
семантики діалектного слова й семантики конкретних назв
у загальнолінгвістичному аспекті.
Description: Слободян О. Специфіка значень народних географічних термінів на позначення лугу в українських східнослобожанських говірках луганщини / О. Слободян // Лінгвістіка : зб. наук.пр. / За ред. проф. Х.Д.Глуховцевої - Старобільськ : ДЗ "ЛНУ імені Тараса Шевченка", 2019. -№ 2 (41). - С.43-522019-01-01T00:00:00Z